¬ ƒень незалежност≥ президент Ћ.  учма оголосив своЇ зверненн¤ до народу. ¬оно звично рекламувалос¤ до ≥ п≥сл¤ телевиступу глави держави, при чому з наголосом на те, що в≥днин≥ в ”крањн≥ розпочинаЇтьс¤ реформа системи влади, ≥н≥ц≥атива опозиц≥њ перехоплена ≥ њй н≥бито н≥чого ламатис¤ у в≥дкрит≥ двер≥.

ћи попросили ќ. ћороза прокоментувати саме зверненн¤ ≥ те, що пов'¤зане з його по¤вою. ќсь що в≥н сказав.

ƒо мене зателефонував …осип ¬≥нський (1-й секретар ѕол≥тради —ѕ” - ред.), щоб уточнити де ≥ коли ми будемо вручати квиток члена —ѕ” Ћ.  учм≥, адже в його пов≥домленн≥ викладен≥ вс≥ тези, передбачен≥ в ѕрограм≥ —ѕ”, засадах внутр≥шньоњ ≥ зовн≥шньоњ пол≥тики, передвиборн≥й програм≥ парт≥њ на виборах 1999 ≥ 2002 року. “обто, н≥чого нового президент не сказав, тому н≥ про ¤ке "перехопленн¤ ≥н≥ц≥ативи" не йдетьс¤. ¬ласне, це й не важливо. ¬ажливо, чи нам≥ри президента щир≥ ≥ чи збираЇтьс¤ в≥н њх реал≥зовувати?

ќчевидно, оновленому оточенню президента хот≥лос¤ чимось ориг≥нальним доповнити част≥ пов≥домленн¤ про економ≥чне зростанн¤ ”крањни, зважаючи на те, що вони скептично сприймаютьс¤ людьми. “аке вже було: наприк≥нц≥ свого президентства ћ. √орбачов мало не в кожному виступ≥ згадував про "новий етап". —хоже, той, хто редагував зверненн¤ Ћ.  учми, робив прозор≥ нат¤ки ≥ йому, ≥ сусп≥льству.

ќкр≥м оголошенн¤ про початок контролю президента за осв≥тою, охороною здоров'¤, пенс≥йними справами (до цього, напевно, в≥д таких обов'¤зк≥в в≥н був зв≥льнений), вибраний спос≥б в≥танн¤ з≥ св¤том зводивс¤ до пропаганди нам≥ру зм≥нювати систему влади, перех≥д до парламентсько-президентськоњ форми правл≥нн¤. “а чи Ї в нього так≥ нам≥ри: що криЇтьс¤ за його словами?

 ожен, хто хоч трохи ц≥кавитьс¤ пол≥тикою, пом≥тить, що зверненн¤ президента - чергова спроба замаскувати реакц≥йн≥ нам≥ри щодо продовженн¤ узурпац≥њ влади з одночасним виведенн¤м президента поза меж≥ в≥дпов≥дальност≥ за насл≥дки правл≥нн¤. ”¤вл¤Їте: нин≥шн¤ пропрезидентська б≥льш≥сть у парламент≥ формуЇ "коал≥ц≥йний ур¤д", несе з ним в≥дпов≥дальн≥сть за роботу, а президент - осторонь, хоч так само призначаЇ-зв≥льнюЇ м≥н≥стр≥в, безпосередньо керуЇ через держадм≥н≥страц≥њ ≥ держсекретар≥в. “обто, влада повна, але зовн≥ њњ н≥би й немаЇ.

“реба розум≥ти, що коал≥ц≥йний ур¤д формуЇтьс¤ т≥Їю пропрезидентською частиною депутат≥в, ¤к≥ не одержали переважноњ п≥дтримки на виборах, а ≥де¤ "коал≥ц≥йност≥" використовуЇтьс¤ ¤к спокуса дл¤ "конструктивноњ частини опозиц≥њ" (зрозум≥ло, що критер≥й "конструктивност≥" визначатимуть т≥, хто готував зверненн¤ до народу).

¬с¤ нещир≥сть зверненн¤ п≥дтверджуЇтьс¤ посиланн¤ми на збанкрут≥л≥ ≥дењ референдуму 2000 року, адже в ”крањн≥ вже давно н≥хто не сумн≥ваЇтьс¤, що фальшивий референдум зат≥¤ний був дл¤ утвердженн¤ авторитаризму ≥ не мав н≥¤кого в≥дношенн¤ н≥ до Ївропейських стандарт≥в демократ≥њ загалом, н≥ до парламентсько-президентськоњ форми правл≥нн¤ зокрема.

"Ѕ≥льш≥сть", "стала б≥льш≥сть", - ще один витв≥р владного словоблудд¤ в ≥снуюч≥й систем≥ узурпованоњ влади. як юридична категор≥¤ ≥ ¤к фактор пол≥тичного житт¤ така б≥льш≥сть - н≥сен≥тниц¤, абсурд, фарс. ¬она своњм статусом не може п≥дн¤тис¤ вище рол≥ прислужника владному режиму.

Ѕ≥льш≥сть може бути сформована не внасл≥док рев≥з≥њ результат≥в вибор≥в з використанн¤м каральних орган≥в держави, а внасл≥док вибор≥в на пропорц≥йн≥й основ≥. ѕро останнЇ президент говорить спок≥йно, ¤к про в≥ддалене майбутнЇ, що його не стосуЇтьс¤. “им часом фактична його позиц≥¤ протилежна. ¬≥н ш≥сть раз≥в накладав вето на пропорц≥йний виборчий закон, а постанову про принцип пропорц≥йност≥ п≥втора м≥с¤ц≥ тому не п≥дтримали ¤краз депутати ≥з пропрезидентськоњ "™ди". ÷е факти, ¤к≥ не замаскувати найвишукан≥шими демократичними словосполученн¤ми.

’арактерним Ї ≥ нат¤к президента на пропорц≥йн≥ вибори, але "Ївропейського зм≥сту". ўо тим передбачуЇтьс¤, можна лише здогадуватис¤, бо в ™вроп≥ р≥зн≥ крањни мають р≥зн≥ виборч≥ закони, але сп≥льною њх рисою Ї в≥дстороненн¤ виконавчоњ влади в≥д виборчого процесу. ™вропейський зм≥ст - це вибори без адм≥нресурсу, а в тепер≥шн≥й ”крањн≥ адм≥нресурс ≥ Ї джерелом крим≥нал≥зованоњ влади. јдм≥нресурс потр≥бно зламати, зм≥нивши тим самим умови вибор≥в. ÷е одне ≥з завдань, ¤к≥ ставить перед собою опозиц≥¤.

ѕерем≥ни по сут≥, а не на словах, вимагають в≥дображенн¤ њх в  онституц≥њ ”крањни, ≥накше будь-¤к≥ кроки, що зовн≥ нагадують корекц≥ю системи влади, будуть нелег≥тимними, незаконними ≥ використовуватимутьс¤ ¤к контрзаходи проти опозиц≥њ. «гадка в зверненн≥ про зм≥ни в  онституц≥њ доречна, але вона так само нещира ≥ зводитьс¤ до створенн¤ "робочоњ групи". ѕо-перше, за  онституц≥Їю зм≥ни до нењ - функц≥¤ лише парламенту ≥ ¤к≥сь "робоч≥ групи" тут зайв≥. ѕо-друге, проект закону про зм≥ни до  онституц≥њ давно внесений, в≥н не розгл¤даЇтьс¤  онституц≥йним —удом. ≤ теж зрозум≥ло чому.

Ќам≥ри тих, хто готував ≥ озвучував зверненн¤, прозор≥: зат¤гнути справу створенн¤м додаткових структур, експериментами з "коал≥ц≥йним" ур¤дом, торжищами з "б≥льш≥стю", тобто створенн¤м видимост≥ д≥ла там, де потр≥бн≥ швидк≥, конкретн≥ д≥њ.

÷е, звичайно, ≥м≥тац≥¤ перехопленн¤ ≥н≥ц≥ативи опозиц≥њ, спроба випустити пару, нейтрал≥зувати зусилл¤ громадськост≥, тих сил, ¤к≥ насправд≥ прагнуть зм≥ни системи влади. якби це було не так, ¤кби зверненн¤ президента було б щирим, в≥н сьогодн≥ ж оприлюднив би прийн¤тий б≥льше двох рок≥в тому закон про тимчасов≥ сл≥дч≥ ком≥с≥њ, вн≥с би св≥й проект зм≥н до  онституц≥њ ≥ напол≥г, щоб до середини вересн¤ в≥н пройшов перше читанн¤, запропонував би парламенту проект тимчасового (до зм≥н в ќсновному закон≥) документу, ¤ким обмежив своњ повноваженн¤. Ќ≥чого цього, звичайно, не буде.

Ќатом≥сть, своњ д≥њ опозиц≥¤ ≥ декларуЇ, ≥ намагаЇтьс¤ реал≥зовувати, тим паче, що розм≥рковуванн¤ президента лише п≥дтверджують об'Їктивну назр≥л≥сть зм≥ни системи влади. ќпозиц≥¤ буде добиватис¤ таких перем≥н, не зважаючи на спроби нин≥шнього кер≥вництва держави в≥двол≥кати увагу громад¤н в≥д ц≥Їњ справд≥ ключовоњ проблеми в ”крањн≥.